Мінако поверталася додому з репетиційної підготовки до чергового новорічного концерту, на якому вона мала виконувати декілька пісень. Її чарівний голос все частіше лунав на телебаченні чи на радіо, дівчина зараз була на вершині популярності. Сьогодні ввечері вона вирішила піти додому сама, відпустивши водія додому, й давши йому вихідний. Ще було пара набридливих хлопчів, що нав"язливо намагалися запропонувати свій супровід дівчині. Але Міна не хотіла сьогодні когось бачити. Вона дуже сумувала за Ятеном, чесно кажучі. Тож, спершу дівчина зайшла до однієї кав'ярні, та накупивши солодощів до чаю, поспішала додому. Одягвши навушники, вона увімкнула улюблені мелодіі в плеєрі, вона проклала свій шлях додому через центральній парк. Настрій був чудовий, адже наближався Новий рік, й дівчина мріяла про усілякі дива.
Яким же був її подив, коли вона зустріла Асагі біля центрального фонтану:
-Асагі! - Міна підійшла ближче. - Що ти робиш тут так пізно?! Твої рідні можуть хвилюватися! - дівчина обійняла подругу, адже все одно, вона була рада зустрічі.

Міна звичайно не повірила словам Місячної Принцеси, бо занадто награною була її відповідь. Але Венера була завжди тактовною настільки, щоб не розпитували усе й одразу. Якщо трохи почекати, то Асаги сама розповість. Хоча на вулиці було дуже непогано, проте гуляти довго було опасно - так й захвохріти можна. Тому Мінако вирішила забрати Асагі з собою, та розпитати все вдома. Виявилось, що вона не зря купила солодощі!
-Так, це справді я! - вигукнула Міна, розсмівшися вголос. - Репетиція вже закінчилась, тож я вирішила пройтись додому сама. Планувала купити до чаю щось смачненьке, подихати повітрям, та пройтися самій, прогулятись.
Міна спакувала плеєр у сумочку, й на мить поставила пакет с солодощами на лавочку. Вона чудово знала, що він неодмінно подіє на Асагі чарівним способом. А це чудова можливість поспілкуватися.
-Ми справді давно не бачились, Асагі!  - зітхнувши, сказала Венера.